Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

той день

  • 1 который

    1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;
    2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;
    3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);
    4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;
    5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].
    * * *
    мест.
    1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й
    3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

    кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

    Русско-украинский словарь > который

  • 2 same

    1. n
    1) (the same) те саме, одно й те саме
    2) юр. вищезгадане
    2. adj
    одноманітний
    3. adv
    (the same) так само, таким же чином
    4. pron indef.
    1) (звич. the same) той (же) самий, цей же, цей самий, один і той же

    at the same time — в один і той же час, одночасно

    2) (звич. the same) такий же, однаковий
    3) незмінний; що не зазнав змін
    4) вищезгаданий

    please, return same by return of post — будь ласка, відішліть його зворотною поштою (про лист тощо)

    * * *
    I [seim] n
    ( the same) те ж саме, те саме
    II [seim] a III [seim] adv
    ( the same) так само, у такий же спосіб, таким же чином
    IV [seim] indef; pron
    1) ( the same) той самий, цей же

    at the same time — у той самий час, одночасно; icт.

    2) ( the same) такий же, однаковий; який не змінився
    3) канц. вищезгаданий

    English-Ukrainian dictionary > same

  • 3 same

    I [seim] n
    ( the same) те ж саме, те саме
    II [seim] a III [seim] adv
    ( the same) так само, у такий же спосіб, таким же чином
    IV [seim] indef; pron
    1) ( the same) той самий, цей же

    at the same time — у той самий час, одночасно; icт.

    2) ( the same) такий же, однаковий; який не змінився
    3) канц. вищезгаданий

    English-Ukrainian dictionary > same

  • 4 that

    1. [ðæt] pron (pl those)
    1) [ðæt] demonstr. той, та, те; рідк. цей, ця, це

    that man — та люди́на

    this wine is better than that — це вино́ кра́ще, ніж те

    we talked of this and that — ми говори́ли про вся́ку вся́чину

    that is true — це пра́вда

    the climate here is like that of France — тут клі́мат схо́жий на клі́мат Фра́нції

    2) [ðæt], [ðət] rel.
    а) яки́й, хто, той, яки́й тощо

    the members that were present — ті з чле́нів, які́ були́ прису́тні

    the book that I am reading — кни́жка, яку́ я чита́ю

    б) часто = in [on, at, for, etc.] which

    the year that he died — рік його́ сме́рті

    the book that I spoke of — кни́жка, про яку́ я говори́в

    ••

    and all that — і таке́ і́нше, то́що

    by that — тим са́мим, цим

    like that — таки́м чи́ном

    that's that! — са́ме так!, пра́вильно!

    that is [to say] — то́бто

    that'll do — до́сить, доста́тньо

    that won't do — так спра́ва не пі́де; так не годи́ться

    this and that — рі́зні

    I went to this doctor and that — я зверта́вся до рі́зних лікарі́в

    now that — тепе́р, коли́

    with that — ра́зом з тим

    2. [ðæt] adv
    так, до тако́ї мі́ри

    that far — насті́льки дале́ко; на таку́ ві́дстань

    that much — сті́льки

    he was that angry he couldn't say a word — він був таки́й серди́тий, що не міг ви́мовити й сло́ва

    3. [ðæt], [ðət] conj
    що, щоб

    I know that it was so — я зна́ю, що це було́ так

    we eat that we may live — ми їмо́, щоб підтри́мувати життя́

    oh, that I knew the truth! — о, якби́ я знав пра́вду!

    English-Ukrainian transcription dictionary > that

  • 5 когда

    1) нрч. вопрос. - коли? -да вы придёте? - коли ви прийдете? -да же? - коли-ж? Да и - да же работать? - та й коли-ж (та й коли його) працювати? -да бы? - коли-б?
    2) нрч. врем. указат. и неопредел. - коли. Вот -да - от (ось) коли, аж от (ось) коли. [Аж ось коли довідався, а то все не знав (Сл. Гр.)]. -да есть, а -да и нет - коли є, а коли й нема. -да-то - колись, колись-то. [Було колись - в Україні ревіли гармати (Шевч.). Колись-то було, та тепер загуло (Приказка)]. Бывший -да-то - колишній. -да-либо, -да-нибудь - коли, колись, коли- небудь, будь-коли, (редко) либонь-коли. [Зосмілюсь вас спитати: ви бачили коли дочку Баптиста? (Куліш). Люби, кого знаєш, та не смійся надо мною, як коли згадаєш (Шевч.)]. Зайдите ко мне -да-нибудь - зайдіть до мене коли(сь), коли-небудь. -да-нибудь вы пожалеете об этом - колись ви пожалуєте за цим. Если вы -да-либо осмелитесь это сделать - якщо (як) ви насмілитесь коли зробити це. Когда прислать вам эту книгу? -да- нибудь; -да-нибудь пришлёте - коли прислати вам цю книжку? - коли-небудь; колись пришлете. Более чем -да-либо - більш ніж коли (будь-коли). -да бы то ни было, -да ни есть, -да-угодно, -да-попало - аби-коли (будь-коли), хоч коли, коли припаде, коли трапиться. [Такі розмови однаково були-б велися не тільки тепер, але й будь-коли (Крим.)]. Кое-когда - см. отдельно;
    3) нрч. относит., союз врем. - як, коли, (редко) що, де. [Були золотії віки, як пісня і слово були у шанобі (Л. Укр.). Як побачив він дівчину, спинивсь (Крим.). Прийде час, коли з білих дівочих рук спадуть кайдани (Грінч.). Робочої доби, що людей в селі нікого немає, - він сам собі ходить (М. Вовч.). Де Христос родився, той день празднуємо (Чуб. III)]. -да - тогда - коли - тоді, як - тоді. [Коли хліб, тоді й розум (Номис). Наш край кохали ми й тоді, як ви ще кашку їли (Самійл.)]. -да - то - коли - то, як - то. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Н.-Лев.)]. А -да, -да же - а коли, коли-ж. В ту минуту, -да я выходил - в ту хвилину (тої хвилини), як (коли) я виходив. Настанет день, -да мы увидимся - настане день (днина), коли (що тоді) ми побачимось. Вы должны слушаться, -да вам приказывают - ви повинні слухатися, коли вам наказують. -да вам угодно - коли вам охота. -да ни - хоч коли, (реже) коли не. -да к вам ни зайдёшь, вас нет дома - хоч коли зайдеш до вас (коли до вас не зайдеш), вас нема вдома (то все немає вас удома). -да бы ни - хоч-би коли, хоч коли-б, коли-б не. Примите его, -да бы он ни пришёл - прийміть його, хоч-би коли (хоч коли-б) він прийшов. -да бы - коли-б. Не было такого случая, -да бы я не был рад видеть вас - не було такого випадку, щоб я не був радий бачити вас;
    4) союз условн. - коли, як, якщо, (ведь) що; см. Если. [Чи-ж варто було жалкувати за минулим, коли воно виявило себе банкрутом? (Єфр.). Як поділимось ми працею й наукою, то аж тоді буде на світі добре всім (Н.-Лев.). Де вже ти мені поможеш, що у мене нема нічого (Рудч.)]. А -да так, то - а коли (як, якщо) так, то. В случае, -да он придёт - якби він прийшов; у тому разі, як він прийде. -да бы - якби, коли-б, щоб, якби-що, (зап.) коби, коб. [Якби я хоч на хвилину скинув цей залізний панцер, кров-би кинулась потоком (Л. Укр.)]. -да бы вы знали, как он зол - якби (коли-б) ви знали, який він злий. -да бы не - якби не, коли-б не, якби-що не, щоб не, (зап.) коби не. [Якби не ті літа важкої муки, то я сам присяг-би нині, що се був сон (Франко). Коли-б не він - надгробок укрив-би двох панів (М. Рильськ.). Може воно було-б і гарніш, якби-що я зовсім не родилася (Крим.). Ви хіба забули, що, коб не ми, то вам-би був кінець (Вороний)]. О -да бы! - о, якби! о, коли-б! щоб! бодай!
    * * *
    1) нареч. коли́

    \когда да бы — ( если бы) коли́ б, якби́

    2) (нареч.: когда-нибудь) коли-не́будь, коли́сь, коли
    3) союз коли́, якщо́

    Русско-украинский словарь > когда

  • 6 необыкновенно

    нрч. незвичайно, надзвичайно, незвично, надзвичай, видатно, неординарно, непересічно, надприродньо, нечувано, несвітсько, несосвітенно, дивно, чудно, химерно, особливо; срв. Необыкновенный. [В той день незвичайно холодно було (Кониськ.). Був незвичайно холодний ранок (Коцюб.). Слухають надзвичайно уважно (Грінч.). Поет, надзвичайно популярний у своїй рідній Персії (Крим.). Їй ті ліки надзвичай помічні (Л. Укр.). Я говіркий надзвичай, серденятко, від щастя сам себе не пам'ятаю (Куліш)].
    * * *
    нареч.
    незвича́йно; надзвича́йно

    Русско-украинский словарь > необыкновенно

  • 7 аллах

    бог; аллах баба бог-отець М; нед'е мени алмай аллах? чому бог мене не забирає? Б; аллах берсин дай боже СБ; аллах берд'ен кӱн усьому свій час — богом даного дня, в той день, коли дасть бог О; аллах коп этсин хай бог примножить — подяка СБ; аллах кӧрсетмесин не приведи боже О; аллах сана пӱсӱр кӧрсетмесин не дай боже тобі нічого поганого К; аллах хуват берсин дай боже сил, боже поможи, помагайбі НБЄ, СМ; лафың аллаан хулағына осун твої слова та богові в вуха СЛ; вай, аллағым о боже мій СМ; эй, аллағым о боже мій Б, СК; аллағын ғариби бідняк господній СЛ; аллахтан шӱкӱр спасибі від бога, слава богові К; йаратан аллах бог-творець СГ; йаратан аллағым мій боже-створителю ВН; җӱмлесинин ғалибиндэгини билиҗи аллах бог, що знає глибоку сутність усього на світі Г.

    Урумско-украинский словарь > аллах

  • 8 җан авур-

    ображатися У, співчувати ВН; җаны авруй він образився СБ, СМ, Б; җаны авурду він розпереживався СБ; йене маңа җаңы авуруй знову він на мене ображається; җан авурткривдити П, СМ, Б; җан авурушображатися один на одного О; җаны ағыр- а) ображатися ВН, Г, СК; җан авурмах йох образ немає ВН; җаным ағырый она я ображаюся на нього Г; б) жаліти Г, К; җаны ағырды він пожалів Г; җаны маа ағрый він пожалів мене К; эпсин җаннары она ағрый усі його жаліють СГС; җандан-мелалдан айрылдых ми втратили все на світі СБ; җан ал- забирати душу П; о кӱн меэм җаным ал в той день забери мою душу Б; ан сон ал җанымы а після цього забирай мою душу У; җан бекчиси ангел-заступник Г; җаны бар співчуває Б; йене җаны бар — доғмушу барйох знову ж співчуває — рідний усе-таки Б; җан бер- віддавати душу ВН; җаны битти він помер К; җан-гӧнӱльлан душею й серцем М; җан ғайып эт- губити душу М; җанна дэгсин / тийсин М / О хай дійде його душі — коли п'ють за покійного; җан йакспалити душу, скривдити М; җан йан- а) переживати Б; җаны йанған він переживає Б; б) відчувати відразу, нехіть, набридати К; җаным йанай ондан він мені набрид К; җаным йанды ондан я зненавидів його К; җан йах- мучити Б, сварити, розпікати К; сен меним җаным йахтын ти мені допік, ти мене дуже скривдив Б; җаным йухлай мене хилить у сон К; җаныны мейдана кор покладе свою душу за що М; җандан мусан- надіятися всією душею ВН; җан сакла- берегти душу М; җан сат- а) продавати душу; җанымы саттым я продав свою душу ВН; б) даремно довірятися СГ; җандан сев- кохати всією душею ВН; җан солдурзгубити душу СБ; йаш җанымы солдурдум я згубив себе К; җан сых- відчувати турботу К; җаныны сыхай його турбує, він турбується К; җан сыхылскучати СБФ, К; җаны сыхлый сердиться У; җан талаш- боротися зі смертю, битися в агонії, переживати душевну боротьбу, мучитися душею О, К; җан тырнашкребти на душі, нервувати НБЄ; җаным йерине т'ельди я заспокоївся К; җанын тэниндэн ӱзӱльдӱ твоя душа відділилася від тіла СК; җан чекишпереживати агонію О, К; җаны чекиший він страждає душею СК, переживає агонію О; җаны чых- помирати СБ; җаны чығай душа вилетить П; җан эт- поминати К; машалла сениң җаныңа дивуюся тобі — таке сказав, зробив НМ; див. җанаш.

    Урумско-украинский словарь > җан авур-

  • 9 тот

    * * *
    1) мест. муж. той (род. таго, дат. таму, вин. той, таго, твор., пред. тым)
    жен. тая (род., дат., пред. той, вин. тую, твор. той, тою)
    ср. тое (род. таго, дат. таму, вин. тое, твор., пред. тым)
    мн. тыя (род., пред. тых, дат. тым, вин. тыя, тых, твор. тымі)
    2) («то» в знач. сущ.) тое, род. таго ср.
    (в знач.: «это») гэта
    при противоположении в пространстве переводится нареч. там, во времени: тады

    то было вчера, а это сегодня — тое было ўчора, а гэта сёння

    то были взрослые, а это дети — там былі дарослыя, а гэта дзеці

    то ветер шумел, а это волки воют — тады вецер шумеў, а гэта ваўкі выюць

    в то время как — у той час як, тым часам як

    с тех пор как — з таго часу як, з той пары як

    б) в составе словосочетаний, связывающих части высказывания

    не то, чтоб… — не тое, каб…

    и тому подобное (сокращённо: и т.п.) — і да таго падобнае (сокращённо: і да т.п.)

    тому (будет) три года, как… — таму будзе тры гады, як…

    ни то ни сё — ні тое ні сёе, ні выплюнуць ні праглынуць

    нет того, чтобы… — няма таго, каб…

    Федот, да не тот — той, ды не той, Саўка, ды не ў тых санках

    Русско-белорусский словарь > тот

  • 10 same

    ̈ɪseɪm I
    1. мест.;
    указ. (как прил.) тот (же) самый;
    одинаковый, равный;
    равносильный, тождественный, идентичный The same causes produce the same effects. ≈ Одни и те же причины порождают одинаковые следствия. The same observations are true of the others also. ≈ Эти же наблюдения верны и в отношении других случаев. They belong to the same family. ≈ Они принадлежат к одной и той же семье. To me she was always the same little girl. ≈ Для меня она оставалась все той же маленькой девочкой. much the same very same Syn: identical, equal, such
    2. мест.;
    указ. (как сущ.) одно и то же, то же самое We must all do the same. ≈ Мы должны делать одно и то же.
    3. мест.;
    указ. (как нареч.) таким же образом, так же all the same just the same II
    1. прил.
    1) монотонный, однообразный Syn: monotonous
    2) одинаковый
    2. сущ.;
    юр.;
    коммерч. вышеупомянутый;
    он, его и т. п. (the *) то же самое, одно и то же - to say the * говорить одно и то же - he got up and I did the * он поднялся, и я сделал то же самое - it is the * everywhere всюду одно и то же - a Happy New Year to you! - The * to you! поздравляю вас с Новым годом! - Вас также! - * here (разговорное) я того же мнения;
    и у меня то же самое (происходит) ;
    и я тоже - coat lined with the * пальто на подкладке из того же материала (редкое) однообразный - the choruses were perhaps a little * хоровые номера были несколько однообразны - the fear of being too * страх быть однообразным (the *) так же, таким же образом - can you feel the * towards him as you used to? можешь ли ты относиться к нему так же, как прежде? - old people do not feel the * about sport as young ones do старики относятся к спорту не так, как молодежь - you still look the * вы выглядите, как и прежде - much the * почти такой же - just the * точно так же - when I am away things go on just the * когда меня нет, все идет так же - all /just/ the * все-таки, тем не менее;
    все равно, безразлично - I feel anxious all the * и тем не менее я беспокоюсь - thank you all the * все же разрешите вас поблагодарить - he is often rude, but I like him all /just/ the * он часто грубит, но я все-таки люблю его - the word is French, all the * it is in common use это французское слово, но тем не менее оно широко употребляется - it is all the * to me мне это безразлично (обыкн. the *) тот же самый, этот же, один и тот же - the * night в ту же ночь - at the * time в одно и то же время, одновременно - to settle several matters at the * time решать одновременно несколько дел - to belong to one and the * class принадлежать к одному и тому же классу - to put smth. back in the * place положить что-л. обратно на то же самое место - he is no longer the * man он уже совсем не тот - she was always the * little girl to me для меня она всегда оставалась все той же маленькой девочкой - still the * queer old fellow он все такой же чудак - one and the * person один и тот же человек - on the * ground на том же основании - the very * day в тот же самый день - that is the very * tune I heard yesterday этот самый мотив я слышал вчера (в сочетании с this, that, these, those при усилении или противопоставлении): - that * day (устаревшее) именно в тот (же самый) день - these * boasted heroes were the first to run away именно эти хваленые герои первыми бросились бежать - what is the use of this * patience? в чем же смысл этого терпения? (обыкн. the *) такой же, одинаковый - in the * way точно так же, таким же образом - the * sort of thing то же самое, одно и то же - at the * price по такой же цене - on the * day as this last year в тот же самый день в прошлом году - on the * day every year в один и тот же день каждый год - to hold the * opinion as the majority придерживаться мнения большинства - to give the * answer as before ответить так же, как и раньше - the * causes produce the * effects одинаковые причины порождают одинаковые следствия - sailors received the * pay as soldiers матросам платили столько же, сколько и солдатам - they get the * wages for the * work они получают одинаковую зарплату за одну и ту же работу - he is of the * age as myself он одного возраста со мной - his name is the * as mine мы с ним однофамильцы - to be exactly the * height быть точно такой же /одинаковой/ высоты - one cannot eat the * food every day нельзя есть одно и то же каждый день - it amounts to the * thing это сводится к одному и тому же - she was always the * to me она ко мне относилась всегда одинаково не изменившийся, не претерпевший изменений - the patient is much about the * больной почти в таком же состоянии - I found her just the * я нашел ее все в том же положении (канцелярское) вышеупомянутый - with reference to our letter and your answer to * говоря о нашем письме и вашем ответе на него - please, return * by return of post пожалуйста, отправьте его ( вышеупомянутое письмо и т. п.) обратной почтой - to repairing table 15 shillings, to polishing * 10 shillings за ремонт стола 15 шиллингов, за его полировку 10 шиллингов - we have heard from Mr. Jones and have written to * мы получили от мистера Джоунза письмо и ответили ему all the ~ все равно, безразлично;
    it's all the same to me мне все равно all the ~ всетаки;
    тем не менее;
    thank you all the same все же разрешите поблагодарить вас he would do the ~ again он бы снова сделал то же самое ~ таким же образом, так же;
    I see the same through your glasses as I do through mine в ваших очках я вижу так же, как и в своих all the ~ все равно, безразлично;
    it's all the same to me мне все равно just the ~ таким же образом just the ~ тем не менее, всетаки ~ однообразный;
    the life is perhaps a little same жизнь, пожалуй, довольно однообразна to me she was always the ~ little girl для меня она оставалась все той же маленькой девочкой the patient is much about the ~ состояние больного почти такое же;
    the very same точно такой же same юр., ком. вышеупомянутый;
    он, его ~ одно и то же, то же самое;
    we must all say (do) the same мы все должны говорить (делать) одно и то же ~ однообразный;
    the life is perhaps a little same жизнь, пожалуй, довольно однообразна ~ таким же образом, так же;
    I see the same through your glasses as I do through mine в ваших очках я вижу так же, как и в своих ~ тот (же) самый;
    одинаковый the ~ causes produce the ~ effects одни и те же причины порождают одинаковые следствия the ~ observations are true of the others also эти же наблюдения верны и в отношении других случаев they belong to the ~ family они принадлежат к одной и той же семье;
    to say the same thing twice over повторять одно и то же дважды a symptom of the ~ nature аналогичный симптом;
    much the same почти такой же all the ~ всетаки;
    тем не менее;
    thank you all the same все же разрешите поблагодарить вас they belong to the ~ family они принадлежат к одной и той же семье;
    to say the same thing twice over повторять одно и то же дважды the patient is much about the ~ состояние больного почти такое же;
    the very same точно такой же ~ одно и то же, то же самое;
    we must all say (do) the same мы все должны говорить (делать) одно и то же

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > same

  • 11 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 12 за

    I предлог c винит и творит. падежом
    1) позади hínter (где? wo? D, куда? wohin? A) ( после глаголов stellen, legen, hängen (вешать, повесить), sich setzen, sich stellen обстоятельства места тк. A)

    Ведро́ стои́т за две́рью. — Der Éimer steht hínter der Tür.

    Он поста́вил ведро́ за две́рь(ю). — Er stéllte den Éimer hínter die Tür.

    Он сиде́л за мной. — Er saß hínter mir.

    Он сел за мной. — Er sétzte sich hínter mich.

    Апте́ка сра́зу за магази́ном. — Die Apothéke ist gleich hínter dem Geschäft.

    Он спря́тался за де́рево(м). — Er verstéckte sich hínter éinem Baum.

    2) около, у an (wo? D, wohin? A)

    Он часа́ми сиди́т за пи́сьменным столо́м, за пиани́но. — Er sitzt stú ndenlang am Schréibtisch, am Klavíer.

    Он сел за стол, за пиани́но. — Er sétzte sich an den Tisch, ans Klavíer.

    II предлог с винит. падежом
    1) взяться, держаться за что л. an D

    держа́ться за пери́ла — sich am Geländer fésthalten

    держа́ть ребёнка за́ руку — das Kind an der Hand hálten

    Они́ взяли́сь за́ руки. — Sie fássten sich an den Händen.

    2) приниматься за что л. an A

    взя́ться за рабо́ту, за уро́ки — sich an die Árbeit, an die Háusaufgaben máchen

    3) в течение какого л. времени in D; об ограничении срока и др. тж. ínnerhalb von D или G; в течение während G; всё время, весь период → A (без предлога)

    Мы спра́вимся с э́той рабо́той за два часа́. — Wir wérden mit díeser Árbeit in zwei Stú nden [ínnerhalb von zwei Stú nden] fértig sein.

    За кани́кулы мы хорошо́ отдохну́ли. — In den Féri¦en [Während der Férien] háben wir uns gut erhólt.

    За э́то вре́мя, за э́ти го́ды мно́гое измени́лось. — In [während] díeser Zéit, in díesen Jáhren [während díeser Jáhre] hat sich víeles geändert.

    За (оди́н) день, за (одну́) ночь мы прошли́ де́сять киломе́тров. — An éinem Tag, in éiner Nacht légten wir zehn Kilométer zurück.

    За́ зиму я ни ра́зу не боле́л. — Während des Wínters [Den gánzen Wínter (über)] war ich kein éinziges Mal krank.

    За после́дние два го́да мы с ним ни ра́зу не ви́делись. — In den létzten zwei Jáhren [Die létzten zwei Jáhre] háben wir uns kein éinziges Mal geséhen.

    4) за день до..., за час до... A (без предлога)

    за день до экза́менов — éinen Tag vor den Prüfungen

    за час до обе́да — éine Stú nde vor dem Míttagessen

    Я получи́л э́то письмо́ за неде́лю до отъе́зда. — Ich hábe díesen Brief éine Wóche vor méiner Ábreise erhálten.

    За день до э́того я с ним говори́л. — Éinen Tag zuvór hábe ich mit ihm gespróchen.

    5) в защиту, в пользу чего / кого л. für A; бороться, добиваться приобретения чего л. тж. um A

    выступа́ть за каку́ю л. кандидату́ру, за како́е л. предложе́ние — für eine Kandidátur, für éinen Vórschlag éintreten

    голосова́ть за како́го л. кандида́та, за како́е л. предложе́ние — für éinen Kandidáten, für éinen Ántrag stímmen

    боро́ться за незави́симость, за свои́ права́, за свобо́ду — für [um] die Únabhängigkeit, für [um] séine Réchte, für [um] die Fréiheit kämpfen

    6) о причине, основании für A; из за чего л. wégen G

    награ́да за больши́е заслу́ги — éine Áuszeichnung für gróße Verdíenste

    Спаси́бо вам за приглаше́ние, за по́мощь. — Ich dánke Íhnen für die Éinladung, für Íhre Hílfe.

    Учи́тель похвали́л её за прилежа́ние. — Der Léhrer hat sie für íhren Fleiß gelóbt.

    За что ты на меня́ се́рдишься? — Weswégen bist du mir böse?

    7) о цене, плате за что л. für A

    Он купи́л э́ту кни́гу за де́сять е́вро. — Er hat díeses Buch für zehn Е́uro gekáuft.

    Он заплати́л за кни́гу де́сять е́вро. — Für das Buch hat er zehn Éuro bezáhlt.

    За рабо́ту он получи́л сто е́вро. — Für séine Árbeit hat er hú ndert Éuro bekómmen.

    Он сде́лал э́то за де́ньги, за пла́ту. — Er hat das für Geld, gégen Bezáhlung getán.

    8) вместо кого л. für A

    Я дежу́рил за заболе́вшего това́рища. — Ich hátte für méinen erkránkten Kollégen Dienst.

    Сде́лай э́то за меня́. — Tu das für mich.

    Он ест за двои́х. — Er isst für zwei.

    9) с глаголами, обозначающими чувства: тревогу, беспокойство um A; радость für A (выбор предлога зависит от существ. или глагола; см. тж. соотв. слова)

    боя́ться за сы́на — sich um séinen Sohn ängstigen [um séinen Sohn Angst háben]

    беспоко́иться за здоро́вье сы́на — sich um die Gesú ndheit des Sóhnes Sórgen máchen [um die Gesú ndheit des Sóhnes besórgt sein]

    Я рад за тебя́. — Ich fréue mich für dich.

    Мне сты́дно за него́. — Ich schäme mich für ihn.

    III предлог с творит. падежом
    1) непосредственно после, вслед за кем / чем л. nach D; в сочетан. с глаголами движения (идти, ехать, бежать вслед за кем / чем-л.) переводится компонентом nach... в составе глаголов

    Посети́тели приходи́ли оди́н за други́м. — Die Besú cher kámen éiner nach dem ánderen.

    Он чита́л одну́ кни́гу за друго́й. — Er las ein Buch nach dem ánderen.

    Он пошёл, побежа́л вслед за ним. — Er ging, lief ihm nách. / Er ging, lief hínter ihm hér.

    2) в словосочетаниях типа день за днём, шаг за ша́ГОм für A, nach D

    Так проходи́л день за днём, год за го́дом. — So vergíng Tag für Tag, Jahr für Jahr. / So vergíng ein Tag nach dem ánderen, ein Jahr nach dem ánderen.

    3) во время какого л. занятия, деятельности bei D

    За у́жином, за столо́м говори́ли о пого́де. — Beim Ábendessen, bei Tisch wú rde vom Wétter gespróchen.

    Мы заста́ли его́ за за́втраком. — Wir tráfen ihn beim Frühstück án.

    За рабо́той он забывае́т обо всём. — Bei der Árbeit vergísst er álles.

    4) в сочетан.: идти, пойти, бегать, сбегать, ехать, поехать за кем / чем-л. при переводе глаголами gehen, laufen, fahren за кем / чем-л. → D, при переводе глаголами holen, holen gehen, holen fahren, abholen за кем / чем-л. → A (без предлога)

    Он пошёл за врачо́м. — Er ging nach dem Arzt. / Er ging den Arzt hólen.

    Я посла́л его́ за врачо́м, за сигаре́тами. — Ich hábe ihn nach dem Arzt, nach Zigarétten geschíckt.

    У́тром я хожу́ за молоко́м. — Mórgens hóle ich Milch. / Mórgens géhe ich Milch hólen.

    Он пое́хал за ним (чтобы привезти его сюда). — Er fuhr ihn hólen.

    Я за тобо́й зайду́ [зае́ду]. — Ich hóle dich áb.

    Русско-немецкий учебный словарь > за

  • 13 this

    1. n
    такий-то; така-то
    2. adj
    цей, ця, це

    in this place — у цьому місці; тут

    this very moment — у цю мить, саме зараз

    3. adv
    так; до такої міри
    4. pron demonstr. (pl these)
    це

    this and that — а) той або інший; б) те та се

    this way and that — а) туди й назад; б) так чи інакше

    like this — так, таким чином

    before this — колись, раніше

    this is Mr. Smith — дозвольте познайомити вас з паном Смітом

    * * *
    [pis]
    1) pron (pl these) А dem
    2) це

    this is a free country — це вільна країна; це, цього; от що

    this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це

    will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от

    this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут

    dogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то

    I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.

    4) цей, ця, це

    in this place — в цьому місці; тут

    this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]

    this (very) moment — у цей момент; саме зараз

    one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]

    this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний

    this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця

    what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з

    here — звичн. ось це,

    this /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні

    I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)

    this high — от такої висоти

    this far — ось до цього місця

    this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]

    this much — скільки-то

    I know this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурд

    this and that — так, так, те е се той або інший

    speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/

    this way and that — туди е сюди; так чи інакше

    like this — так, от так; у такий спосіб

    before this — колись, раніше

    this side (of) — раніше, до ( чогось)

    with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами

    with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов

    in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]

    this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита

    English-Ukrainian dictionary > this

  • 14 приходиться

    прийтися, приттися и придтися
    1) (быть в пору, в меру, кстати) бути до міри, приходитися, прийтися (до міри), приставати, пристати, припадати, припасти до чого; срв. Подходить 5. [А ну ваша домовина, чи до міри буде? (Рудан.). Ляж у домовину. Чи як- раз вона пристане? (Рудан.)]. Как раз (точь в точь) -тися (образно) - як-раз упасти, так і влипнути куди. [Хватнули той клинчик, розгорнули каптан, - якраз він туди і впав (Март.). Приміряють той черевичок, а він так і влип, як там був (Рудч.)]. Сапоги -шлись мне по ногам - чоботи мені прийшлися до міри (до ноги). Ключ -шёлся к замку - ключ прийшовся, пристав до замка, (к висячему) до колодки. -диться под меру - приходитися до міри. Дверь не плотно -дится - двері не щільно (не щитно) пристають. -ться по вкусу, по сердцу, по душе, по нраву - припадати (припасти) до смаку (до вподоби, до сподоби, до серця, до душі), іти в смак, підходити (підійти) до думки, сподобатися, уподобатися кому, в уподобі кому бути; срв. Вкус. [Ті слова дуже припали їй до смаку (Н.-Лев.). Тут ми й спізналися і одна одній припали до вподоби (Кониськ.). Які книжки більш до душі припадають селянам (Єфр.). Йому до серця припали прості люди (Єфр.). Пристав ми до душі (Франко. Пр.). Мабуть і я йому підійшов до думки (Крим.)]. Не -ться по вкусу, по сердцу и т. д. - не йти в смак, не йти в лад, не приставати до душі (до серця), не лежати на серці кому и т. п.; срв. Вкус. День на день не -дится - день на день не випадає;
    2) (доставаться кому на долю; причитаться) припадати, припасти (редко припастися), упадати, упасти, випадати, випасти, доводитися, довестися кому. [Тепер на душу припадає вдвоє менше землі, ніж було спершу (Грінч.). На день упадає заробітку по півкарбованця (Г. Барв.). Така мені гірка доля випала (М. Вовч.). Чує, чує материне серце, яка доля доні доведеться (Куліш)]. Мне -дится с вас пять рублей - мені припадає з вас (маю одержати з вас) п'ять карбованців. Мне -дится доплатить вам десять рублей - мені треба (мені упадає, я маю) доплатити вам десять карбованців;
    3) припадати, припасти, випадати, випасти. Этот праздник, день -дится в воскресенье, в конце месяца - це свято (цей день) припадає на неділю (и в неділю), на кінець місяця. [На понеділок припадав того року останній день, коли ще можна було вінчати (Єфр.). Тимчасом зближалась друга Пречиста, а припадала в суботу (Свидн.)]. Пасха в том году -дилась 29-го марта - Великдень того року випадав (припадав) на 29-те березня;
    4) кому кем - доводитися кому ким. Он -дится ему в родстве - він доводиться йому родичем. [Макухинський піп доводився нашому родичем, небожем у-других (М. Вовч.)];
    5) (безл.: приводиться) доводитися, довестися, випадати, випасти, упадати, упасти, припадати, припасти, (редко) доходитися, дійтися кому. [Найтяжче доводилося і доводиться селянству (Доман.). На довгім віку усього доведеться (Номис). Випало мені якось бути у його в хаті (М. Вовч.). Упало йому знов іти лісом (Манж.). Там припало нам ночувать (Март.). Припало на безвідді, на безхліб'ї погибати (Ант.-Драг.). В салдати йому не припадало йти (Грінч.). Як мені доходилось - він знає (Черк.)]. Мне -дилось, -шлось много терпеть - мені доводилося (довелося) багато терпіти. Вам -дётся отвечать - вам доведеться відповідати. Мне -шлось проработать всю ночь - мені довелося, випало, працювати цілу ніч; (должен был) мусів працювати цілу ніч. Тяжело ему -шлось - тяжко йому довелося (випало, дійшлося). Не вмочь, не подсилу -дится - несила стає (що робити). Живи как -шлось, как -дётся - треба жить, як набіжить, живи, як трапиться. Когда -дётся - коли (час) випаде, коли трапиться. Где -дётся, -шлось - де припало, де трапиться, де трапилось; срв. Где попало (Попадать). Кого -дётся - кого трапиться. К слову -шлось - до слова припало. [Посватаю, кого трапиться (Н.-Лев.)]. Так жить (делать) не -дится (не подобает) - так жити (робити) не випадає (не впадає, не приходиться, не годиться). [Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.). Біля границі не впада будувати світлиці (Номис). Не приходиться москаля дядьком звати (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - прийт`ись
    1) прихо́дитися, прийти́ся

    прийти́сь кста́ти — прийти́ся до ре́чі (до ладу́); ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тися

    2) (падать на какой-л. день, на долю) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся
    3) (быть необходимым, неизбежным) безл. дово́дитися, довести́ся; ( случаться) безл. трапля́тися, тра́питися
    4) (несов.: доводиться) дово́дитися
    5) (обходиться в какую-л. цену) обхо́дитися, обійти́ся; ( стоить) ко́штувати, несов., сов.

    Русско-украинский словарь > приходиться

  • 15 на

    I предлог с винит. и предложн. падежом
    1) сверху, поверх чего-л. в сочетан. типа: поставить что-л. на стол, что-л. стоит на столе auf (где? wo? D, куда? wohin? A) ( при глаголах légen, stéllen, sétzen, sich sétzen обстоятельство места тк. A)

    Кни́га лежи́т на столе́. — Das Buch liegt auf dem Tisch.

    Я положи́л кни́гу на стол. — Ich hábe das Buch auf den Tisch gelégt.

    Ва́за стои́т на столе́. — Die Váse steht auf dem Tisch.

    Поста́вь ва́зу на стол. — Stell die Váse auf den Tisch.

    Он обы́чно сиди́т на э́том сту́ле, на э́том ме́сте. — Er sitzt gewöhnlich auf díesem Stuhl, auf díesem Platz.

    Сади́сь на э́тот стул, на э́то ме́сто. — Setz dich auf díesen Stuhl, auf díesen Platz.

    2) когда речь идёт о вертикальной поверхности an (где? wo? D, куда? wohin? A) ( при глаголе hängen - вешать, повесить обстоятельство места тк. A)

    На стене́ висе́ла карти́на. — An der Wand hing ein Bild.

    Пове́сь ка́рту на э́ту сте́ну. — Hänge die Kárte an díese Wand.

    3) о нахождении у какого л. места, рубежа, о движении к какому л. месту, рубежу an (где? wo? D, куда? wohin? A); пойти, поехать куда л. тж. zu D

    Мы стоя́ли на берегу́. — Wir stánden am Úfer.

    Они́ живу́т на окра́ине го́рода. — Sie wóhnen am Stádtrand.

    Го́род стои́т на реке́. — Die Stadt liegt am Fluss.

    Мы вы́шли на опу́шку ле́са. — Wir kámen an den [zum] Wáldrand.

    Ле́том мы пое́дем на мо́ре. — Im Sómmer fáhren wir ans Meer [an die See].

    4) при обозначении местонахождения, пребывания где л., направления движения в какое л. место - на мероприятие, на работу и др. auf, an, in при указании направления тж. zu D, nach D (употр. предлогов традиционно и зависит от соответств. существ.)

    Мы бы́ли на вокза́ле, на по́чте, на ры́нке. — Wir wáren auf dem Báhnhof, auf der Post, auf dem Markt.

    Он пошёл на вокза́л, на по́чту, на ры́нок. — Er ging auf den [zum] Báhnhof, auf die [zur] Post, auf den [zum] Markt.

    На́ша гости́ница на э́той у́лице, на э́той пло́щади. — Únser Hotél liegt in díeser Stráße, auf [an] díesem Platz.

    Как мне пройти́ на у́лицу Пу́шкина, на Пу́шкинскую пло́щадь? — Wie kómme ich zur [in die] Púschkinstraße, zum [auf den] Púschkinplatz?

    Мы вчера́ бы́ли на стадио́не, на футбо́ле, на соревнова́ниях. — Wir wáren géstern im Stádion, zum Fußball, zu den Wéttkämpfen.

    Мы сего́дня пойдём на стадио́н, на футбо́л, на соревнова́ния. — Wir géhen héute ins Stádion, zum Fußball, zu den Wéttkämpfen.

    Он рабо́тает на э́том заво́де, на э́той фи́рме. — Er árbeitet in díesem Betríeb, in [bei] díeser Fírma.

    Мы бы́ли ле́том на ю́ге. — Wir wáren im Sómmer im Süden.

    Мы пое́дем ле́том на юг. — Wir fáhren im Sómmer in den Süden.

    Самолёт лети́т на юг (о направлении). — Das Flúgzeug fliegt nach Süden.

    Он сейча́с на рабо́те, на ле́кции, на ми́тинге, на конфере́нции, на конце́рте. — Er ist jetzt auf Árbeit [о служащих тж. im Dienst], in der Vórlesung, auf dem Méeting, in [auf] der Konferénz, im Konzért.

    Я сейча́с пойду́ на рабо́ту, на ле́кцию, на ми́тинг, на конце́рт. — Ich géhe jetzt auf [zur] Árbeit [о служащих тж. zum Dienst], in die [zur] Vórlesung, zum Méeting, ins [zum] Konzért.

    5) при обозначении времени в сочетаниях типа: на следующий день, на будущей неделе и др. - общего эквивалента нет

    на про́шлой неде́ле — vórige Wóche [in der vórigen Wóche]

    на бу́дущий год — nächstes Jahr [im nächsten Jahr]

    Э́то случи́лось как раз на сле́дующий день. — Das gescháh geráde am nächsten Tag.

    На пра́здниках, на Па́сху у нас быва́ют го́сти. — An [zu] Féiertagen, zu [an] Óstern háben wir Besúch.

    6) о средствах транспорта - ехать, плыть, лететь, приехать на чём л. → mit D; сесть на что л. при переводе глаг. néhmen → A без предлога, при переводе глаг. éinsteigen in A

    пое́хать, прие́хать на трамва́е, на авто́бусе, на такси́ — mit der Stráßenbahn, mit dem Bus, mit dem Táxi fáhren, kómmen

    Мы прилете́ли на самолёте. — Wir sind mit dem Flúgzeug gekómmen.

    Мы полети́м на друго́м самолёте. — Wir flíegen mit éiner ánderen Maschíne.

    Туда́ мы плы́ли на теплохо́де, на ло́дке. — Dorthín sind wir mit dem Mótorschiff, mit dem Boot gefáhren.

    Сади́тесь на э́тот авто́бус, на э́тот трамва́й. / Поезжа́йте на э́том авто́бусе, на э́том трамва́е. — Néhmen Sie díesen Bus, díese Stráßenbahn.

    Не сади́сь на э́тот авто́бус, подожди́ сле́дующего. — Steig in diésen Bus nicht ein, wárte auf den nächsten.

    Здесь мо́жно ката́ться на ло́дке. — Hier kann man Boot fáhren.

    II предлог с предложн. падежом
    играть на чём л. → A без предлога; аккомпанировать на чём л. auf D

    Он хорошо́ игра́ет на гита́ре, на скри́пке. — Er kann gut Gitárre, Géige spíelen.

    Он аккомпани́ровал ей на гита́ре. — Er begléitete sie auf der Gitárre.

    III предлог с винит. падежом

    посмотре́ть на кого́ / что л. — auf jmdn. / etw. séhen [jmdn. / etw. ánsehen]

    показа́ть руко́й на кого́ / что л. — auf jmdn. / etw. mit der Hand zéigen

    ука́зывать кому́ л. — на оши́бки, на недоста́тки jmdn. auf die Féhler, auf die Mängel hínweisen

    2) о предназначении для чего л. für A

    ткань на пла́тье — Stoff für ein Kleid

    копи́ть де́ньги на пое́здку — Geld für éine Réise spáren

    3) разделить, разрезать, разорвать и др. на части in A

    раздели́ть, разре́зать пиро́г на три ча́сти — den Kúchen in drei Teile téilen, schnéiden

    купи́ть на сто е́вро книг — für húndert Éuro Bücher káufen

    заказа́ть обе́д на пять челове́к — ein Míttagessen für fünf Persónen bestéllen

    5) о сроках - назначать на какой л. час, день, год für A, auf A

    Собра́ние назна́чено на сре́ду, на пя́тое ма́я, на три часа́. — Die Versámmlung ist für [auf] Míttwoch, für [auf] den fünften Mai, für [auf] drei Uhr ángesetzt.

    6) на какой л. период времени für A; на весь период, на время чего л. über A

    У меня́ больши́е пла́ны на ле́то, на бу́дущий год. — Ich hábe gróße Pläne für den Sómmer, für das nächste Jahr.

    Мне нужна́ э́та кни́га на́ день, на не́сколько дней. — Ich bráuche díeses Buch für éinen Tag, für ein paar Táge.

    Он уе́хал на́ год, на ме́сяц, приме́рно на две неде́ли. — Er ist für ein Jahr, für éinen Mónat, für étwa zwei Wóchen verréist.

    Он прилёг на часо́к. — Er légte sich für ein Stündchen hín.

    На пра́здники, на Рождество́, на суббо́ту и воскресе́нье мы уезжа́ем на на́шу да́чу. — Über die Féiertage, über Wéihnachten, über das Wóchenende sind wir in únserem Lándhaus.

    7) о разнице в количестве - с прилагат. и нареч. сравнит. степени A без предлога или um A; с глаголами увеличивать(ся), повышать(ся) и др. um A

    Он на два го́да ста́рше меня́. — Er ist zwei [um zwei] Jáhre älter als ich.

    Э́та доска́ на де́сять сантиме́тров коро́че. — Díeses Brett ist zehn [um zehn] Zentiméter kürzer.

    Стипе́ндию повы́сили на де́сять проце́нтов, на... рубле́й. — Das Stipéndium wúrde um zehn Prozént, um... Rúbel erhöht.

    Русско-немецкий учебный словарь > на

  • 16 тот

    [tot] pron. e agg. dimostr. (f. та, n. то, pl. те)
    1.

    в то время (в ту пору) — allora (a quel tempo, a quell'epoca)

    на той неделе — (a) la settimana scorsa; (b) la prossima settimana

    "Да он не в этот дом вошёл, а вон в тот" (И. Гончаров) — "Ma non è questa la casa in cui è entrato, è quella lì" (I. Gončarov)

    2) quello, colui, ciò ( o non si traduce)

    тот, кто — colui che

    то, что — ciò che

    всё то, что — tutto ciò che

    это тот, кто... — è quello che... (è colui che)

    я хорошо запомнил то, что он сказал — mi ricordo bene quel che ha detto

    "Что случилось, того уж не поправишь" (А. Чехов) — "Quel che è stato è stato" (A. Čechov)

    "Кто жил и мыслил, тот не может в душе не презирать людей" (А. Пушкин) — "Chi visse e meditò, in cuor suo non può fare a meno di disprezzare gli uomini" (A. Puškin)

    это тот (из двух), который играет на рояле? — è quello che suona il pianoforte?

    ты знаешь (того), кто на ней женился? — conosci quello con cui si è sposata?

    я видел (то), что он написал — ho visto ciò che ha scritto

    вот (тот) дом, который они хотят купить — quella è la casa che vogliono comprare

    это (то) письмо, о котором я тебе говорил — è la lettera di cui ti ho parlato

    это (та) девушка, в которую он влюблён — è la ragazza di cui è innamorato

    это (те) книги, которые оставил ему отец — sono i libri ereditati dal padre

    3)

    тот же (самый) — stesso, medesimo, già citato

    несмотря на то, что — nonostante, benché

    тем не менее — tuttavia (ciò non di meno, ciònonostante)

    перед тем, как — prima di

    благодаря тому, что — grazie a

    ввиду того, что — visto che

    в то время, как — mentre

    по мере того, как — man mano che (nella misura in cui)

    по мере того, как пёс старел, его глаза становились всё грустнее — man mano che il cane invecchiava, i suoi occhi diventavano sempre più tristi

    после того, как... — dopo che (una volta che)

    после того, как все заснули — una volta che tutti dormivano

    5) pron.:

    "Он оглянулся на Варвару, та сидела, закрыв лицо руками" (Д. Григорович) — "Guardo Varvara: lei stava lì, con il viso nascosto tra le mani" (D. Grigorovič)

    у него мало друзей, да и те далеко — ha pochi amici e anche quei pochi sono lontani

    "Те шепчутся, а те смеются меж собой" (И. Крылов) — "Gli uni parlocchiano, altri ridono tra loro" (I. Krylov)

    "Кто-то постучал в дверь. То была Марианна" (И. Тургенев) — "Qualcuno bussò alla porta. Era Marianna" (I. Turgenev)

    "То слёзы бедных матерей" (Н. Некрасов) — "Furono lacrime di povere madri" (N. Nekrasov)

    2.
    ◆

    то ли дело лето: тепло! — in estate si sta molto meglio

    и тот, и другой — tutti e due (l'uno e l'altro)

    до того, что... — al punto di

    он до того крепко спал, что не слышал будильника — dormiva così sodo da non aver sentito la sveglia

    не то, чтобы... — non tanto... quanto

    она была не то, чтобы красива, но обаятельна — non è che fosse bella, ma era piena di fascino

    "Покойный дед был человек не то, чтобы из трусливого десятка" (Н. Гоголь) — "Il nonno, buon'anima, non era un pusillanime" (N. Gogol')

    ни то, ни сё — né carne né pesce

    "Всё не то, ребята!" (В. Высоцкий) — "Non ci siamo, ragazzi" (V. Vysockij)

    Новый русско-итальянский словарь > тот

  • 17 кӱн

    I
    (кӱллер СБ)
    1. сонце ВН-К, СГ-СК; кӱн ал- засмагати на сонці НБЄ; кӱн ачылаҗах вахты на світанку К; эвин кӱн бети сонячний бік хатиК; кӱн доғ / тув- сходити сонцеві СЛ / СБ; кӱн доғмадан до сходу сонця СЛ; кӱн тамамундан від повноти світла (сонця, дня) М; кӱн тувушха на світанку НБЄ; кӱн хон- заходити сонцеві О; кӱнге харшы проти сонця ВН; кӱн хыздырый сонце пече СМ; кӱннер хайда хонаҗах? де зайде сонце? У; кӱн хонарға на заході сонця НБЄ.
    2. день ВН-К, СГ-СК; кӱн ара через день О; кӱнӱң берекетли болсун щасливого вам дня О; хайсы кӱнге т'етирий ахча якого дня принесе гроші ВН; кӱндэ (дэ) щодня ВН-К; кӱндэ дэ барйам щодня свято СБ; кӱндэ дэ барыс хоншуңа щодня йдеш до сусідів П; кӱндэ дэ сени аңайым я щодня згадую тебе У; бир кӱндэ певного дня ВН; бир кӱндэ болуй той да, бир кӱндэ болуй ӧлӱ дэ в той самий день буває й весілля, і покійник СМ; ӱч кӱндэн бери бунда уже три дні він тут СК; кӱнлердэн / кӱннердэн бир кӱн П / У, Г одного дня; кӱнме кӱндэн що не день, з кожним днем ВН; бир кӱнӱ одного дня СМ, Г; кӱнӱ бӱгӱн на сьогодні СБЧ; кӱн кӱнне К, кӱнӱн кӱнӱне СМ кожного дня; кӱн ӱле полудень, обідній час К; кӱн эт- переживати дні У; кӱн этамам не переживу й дня Б; бӱтӱн кӱн цілий день Г; доған кӱн день народження НКД; о кӱн на днях, днями О; ӧбӱр кӱн післязавтра Г; ӧтӧкӱн, ӧтэкӱн позавчора Г; пор. гӱн, див. кӱнбаты, кӱндоғу, кӱндоғуш (у), кӱн-йеҗе, кӱнтовуш, кӱнхонуш.
    II
    ревнощі НМ.

    Урумско-украинский словарь > кӱн

  • 18 a

    ə I сущ.;
    мн. - As, A's, Aes
    1) первая буква англ. алфавита
    2) муз. ля
    3) амер. отлично (высшая отметка в школе) to get an A ≈ получить пятерку, получить отлично to get straight A's ≈ учиться на круглые пятерки
    4) мат. обозначение известного числа
    5) первоклассная дорога Those roads are all of the first, or A, category. ≈ Эти дороги все первой, или А, категории.
    6) группа крови A
    7) социол. обозначает самый высокий в ряду социальных классов;
    более высокий административный или профессиональный класс;
    члена этого класса Almost every household in social classes A and B possessed a dictionary in May
    1982. ≈ Почти каждая семья, относящаяся к социальным классам A и B, имела словарь в мае 1982 года.
    8) A 1 амер. A No. 1 судно первого класса в регистре Ллойда: новое судно или восстановленное, реставрированное судно;
    перен. первоклассный, превосходный ∙ from A to Z ≈ с начала и до конца;
    от альфы до омеги, от а до я to know smth. from A to Z ≈ знать что-л. в совершенстве not to know A from B ≈ быть невежественным II (полная форма) ;
    (редуцированная форма) артикль неопределенный артикль (а - перед согласными, перед eu и перед u, когда u произносится как [ju:];
    an - перед гласными и перед немым h;
    напр.: a horse, но an hour;
    a European, a union, но an umbrella;
    тж. a one)
    1) употребляется перед исчисляемым существительным в ед. числе и придает ему обобщающее значение: любой, все равно какой We need a new car. ≈ Нам нужна новая машина. (какая-нибудь) I spoke to a doctor. ≈ Я поговорю с доктором. (любым)
    2) один a hundred years ≈ сотня лет a dozen eggs ≈ дюжина яиц a metre of fabric ≈ метр ткани
    3) употребляется с некоторыми квантификаторами little, few, good many, great many и перед счетными существительными dozen ≈ дюжина, score ≈ два десятка a great many years ≈ много лет a few stars ≈ несколько звезд
    4) тот же самый, такой же, одинаковый all of a size ≈ все одного размера, все одной и той же величины two at a time ≈ два в одно и то же время
    5) с неисчисляемыми существительными указывает на порцию, единицу чего-л. two coffees and a tea ≈ две чашечки кофе и одна чая
    6) каждый A dog has four legs. ≈ (Каждая) собака имеет четыре ноги. twice a day ≈ два раза в день
    7) перед именем автора обозначает произведение литературы или искусства a Van Gogh ≈ картина Ван Гога
    8) некий a Mr. Henry Green ≈ некий мистер Генри Грин
    9) придает имени собственному нарицательный характер a Cicero in eloquence ≈ по красноречию прямо Цицерон
    10) придает имени собственному значение принадлежности к семье She married an Evans. ≈ Она вышла замуж за одного из Эвансов.
    11) образует множественное число в оборотах с many: many a man ≈ многие люди many a book ≈ многие книги many a day ≈ многие дни III гл. сокращенная разговорная форма глагола have: a done! = have done, a mind! = have a mind;
    в современном употреблении представляет разговорное или диалектное произношение have в сочетаниях could have, must have, should have и т. п.: coulda, musta, shoulda и т. п. If I'd a known there was a luncheon party on I'd a stayed home. E. Wilson) ≈ Если бы я знал, что там будет званый обед, я бы остался дома. IV сокр. от afternoon после полудня, пополудни;
    послеобеденное время;
    днем V сокр. от age возраст VI сокр. от acre акр (4047 кв. м)
    a амер. высшая отметка за классную работу;
    straight A "круглое отлично" A 1-й класс в судовом регистре Ллойда ~ каждый;
    twice a day два раза в день ~ муз. ля ~ некий;
    a Mr. Henry Green некий мистер Генри Грин ~ грам. неопределенный артикль ~ один;
    it costs a penny это стоит одно пенни A разг. первоклассный, превосходный;
    прекрасно, превосходно( амер. A No.
    1) ~ (обыкн. после all of, many of) такой же, одинаковый;
    all of a size все одной и той же величины ~ (перед little, few;
    good (или great) many и перед счетными существительными) a dozen дюжина, a score два десятка;
    a little water (time, happiness) немного воды (времени, счастья) ~ условное обозначение( чего-л.) первого по порядку, сортности an: an грам. неопределенный артикль см. a
    ~ (перед little, few;
    good (или great) many и перед счетными существительными) a dozen дюжина, a score два десятка;
    a little water (time, happiness) немного воды( времени, счастья)
    ~ few days (books) несколько дней( книг) ;
    a good (или great) many days (books) очень много дней( книг)
    ~ few days (books) несколько дней (книг) ;
    a good (или great) many days (books) очень много дней (книг)
    ~ (перед little, few;
    good (или great) many и перед счетными существительными) a dozen дюжина, a score два десятка;
    a little water (time, happiness) немного воды (времени, счастья)
    ~ (перед little, few;
    good (или great) many и перед счетными существительными) a dozen дюжина, a score два десятка;
    a little water (time, happiness) немного воды (времени, счастья)
    ~ (обыкн. после all of, many of) такой же, одинаковый;
    all of a size все одной и той же величины
    from A to Z в совершенстве;
    полностью from A to Z с начала и до конца
    ~ один;
    it costs a penny это стоит одно пенни
    ~ некий;
    a Mr. Henry Green некий мистер Генри Грин
    a амер. высшая отметка за классную работу;
    straight A "круглое отлично"
    ~ каждый;
    twice a day два раза в день

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > a

  • 19 azon

    +1
    rágós nm.
    I
    (önállóan) 1. на том; на той;

    nem ezen, hanem \azon (pl. asztalon) — не на этом, а на том;

    2.

    átv. \azon vagyok — я пытаюсь; я стараюсь;

    \azon leszek — я буду стараться; я постараюсь; teljes igyekezetünkkel \azon voltunk, hogy — … мы приложили все наши старания, чтобы…; \azon leszek, hogy eljöjjek — я постараюсь прийти;
    3.

    (nyomatékosító határozó előtt) \azon véresen — окровавленный;

    \azon álló helyében elaludt — стоя на месте он заснул;
    4.

    \azon frissiben/melegében/nyomban ld. azonnal;

    II
    (jelzőként) 1. (hely) на том; на той;

    \azon az oszlopon — на том столбе;

    2. (idő) в тот, в ту, в то; на том, на той;

    \azon a napon hideg volt — в тот день было холодно;

    \azon az éjszakán — в ту ночь; \azon a héten — на той неделе; \azon az ünnepen — на том празднике

     +2
    nm. (kissé rég.) тот, т?, то;

    ezek \azon kérdések, amelyekről még szólnunk kell — это те вопросы, о которых ещё нужно упомянуть;

    \azon napon — в тот (же) день

    Magyar-orosz szótár > azon

  • 20 day

    [deı] n
    1. 1) день

    every day - каждый день; что ни день

    any day - а) в любой день; в любое время; б) со дня на день [см. тж. ♢ ]

    every other /second/ day, day about - через день

    twice a day - два раза в день, дважды на дню

    all day - весь день [ср. тж. ♢ ]

    all (the) day long - день-деньской, с утра до вечера, весь день напролёт

    day and night, night and day - а) день и ночь; б) круглосуточно

    between two days - амер. ночью

    the day before yesterday - третьего дня, позавчера

    a few days ago /before/ - несколько дней назад

    day after day, day by day, day in and day out - день за днём, изо дня в день

    day out - а) день, проведённый вне дома; б) свободный день прислуги

    day of rest, day off - выходной день

    2) день, дневное время

    parting day - время перед заходом солнца; день, склоняющийся к закату

    broad day - день, днём

    at day - на рассвете, на заре

    before day - затемно, до рассвета

    by day - днём [ср. тж. 3)]

    break of day - рассвет; восход солнца

    the day breaks /dawns/ - заря занимается

    3) рабочий день

    (to work) by the day - (работать) подённо [ср. тж. 2)]

    4) определённый день, определённое число; (календарная) дата

    the /this/ day - диал. сегодня

    (on) this [that] day - в этот [тот] день

    this day week [fortnight] - (в тот же день) через неделю [через две недели]

    till /up to/ this day - до этого /сегодняшнего/ дня

    from this day on /forth/ - с этого дня, начиная с этого дня

    to fix /to set/ a day - назначить день

    days in court - юр. дни судебных заседаний

    2. день, сутки, двадцать четыре часа

    solar /astronomical/ day - солнечные /астрономические/ сутки

    civil /legal/ day - гражданские сутки

    lunar day - а) лунный день; б) лунные сутки

    day's allowance - суточная дача /норма/

    day of fire - воен. суточный расход боеприпасов, боекомплект

    3. решающий день; битва, сражение

    to carry /to win, to get/ the day - одержать победу, выиграть битву; взять верх

    to lose the day - проиграть сражение, потерпеть поражение

    to save the day - а) успешно закончить неудачно начатый бой; б) спасти положение

    the day is ours - победа за нами; наша взяла

    the day is against us - мы проиграли битву; всё кончено, наше дело - табак

    a fair day - уст. победа в бою

    4. часто pl
    1) время, эра, эпоха

    men and women of the day - люди /мужчины и женщины/ того или нашего времени

    (in /at/) these [those] days - (в) эти [те] дни

    (in) these latter days, (in) our own day - (в) наши дни, (в) наше время

    (in) the day(s) of Shakespeare, (in) Shakespeare's day(s) - (во) времена /(в) эпоху/ Шекспира

    at the present day - в наши дни, в настоящее время

    in days to come - в будущем; в грядущем

    in the days of old, in olden days, in days gone by - в былые времена; во время оно

    2) период, срок, пора

    some day - когда-нибудь; в ближайшее время; в недалёком будущем

    (up) to the present day - до настоящего времени, и по сию пору

    at some future day - а) в будущем; б) как-нибудь на днях

    days of grace - ком. льготный срок

    lay days - ком. срок погрузки и разгрузки судов

    5. 1) обыкн. pl дни жизни, жизнь

    better days - лучшие дни жизни, лучшая пора

    till /to/ one's dying day - до конца дней своих

    to close /to end/ one's days - окончить дни свои, умереть

    the horse worked its /his/ days out - лошадь отжила своё

    2) определённый период жизни, пора

    he was a great singer in his day - когда-то /в своё время/ он был великолепным певцом

    I read much in my day - было время, когда я много читал, в своё время я много читал

    6. пора расцвета, процветания

    one's day is gone /done/ - счастливая пора окончилась

    7. геол. дневной пласт, дневная поверхность
    8. астр. период оборота небесного тела

    the moon's day - сидерический /звёздный/ месяц

    ♢ Day of Doom /Judgement, Wrath, Reckoning/ - рел. судный день, день страшного суда

    All Fools' day, April Fool's day - 1-е апреля ( день шутливых обманов)

    one day - а) однажды, как-то раз; в один прекрасный день ( в сказках); б) в ближайшие дни

    the other day - не так давно, на днях

    good day! - а) добрый день!; б) до свидания

    cap and feather days - дни детства, детство

    any day - бесспорно, несомненно [см. тж.1, 1)]

    black-letter day - будний /обычный/ день

    red-letter day - а) праздник; табельный день; б) счастливый /памятный/ день

    of a day - мимолётный, недолговечный

    all day with smb. - амер. гиблое дело, «крышка» [ср. тж. 1, 1)]

    (to be) on the /one's/ day - (быть) в ударе

    she is fifty [forty, sixty] if she is a day - ей все пятьдесят [сорок, шестьдесят]

    to keep one's day - быть пунктуальным, являться вовремя

    let's /we'll/ call it a day - кончим на этом; на сегодня довольно

    a fine day for the young ducks - шутл. дождь идёт - уткам раздолье; дождливый день

    to praise a fair day at night - хвалить что-л. с опозданием

    to name smb. [smth.] in /on/ the same day - ставить кого-л. [что-л.] на одну доску

    clear /plain/ as day - ясно как день

    as the day is long - исключительно, на редкость

    that will be the day! - вряд ли на это можно рассчитывать; это маловероятно

    every day is not Sunday - посл. ≅ не всё коту масленица; не каждый день праздник бывает

    drunken days have all their tomorrow - посл. ≅ пьяный скачет, а проспался - плачет

    sufficient for /unto/ the day is the evil thereof - библ. довлеет дневи злоба его

    every dog has his /it's/ day - посл. ≅ у всякого бывает полоса удачи

    НБАРС > day

Страницы

См. также в других словарях:

  • День Серебра — День Серебра …   Википедия

  • День Серебра (альбом) — День Серебра Альбом «Аквариума» Дата выпуска 1994 Записан 1984 Жанр Рок Длительность …   Википедия

  • День святой Пасхи — праздник Воскресения Иисуса Христа по православному календарю Праздник Светлого Христова Воскресения, Пасха, главный праздник православных христиан. Он празднуется в первое воскресенье после первого весеннего полнолуния между 4 апреля (22 марта… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • День радости (альбом) — День радости Альбом «Аквариума» Дата выпуска 11 февраля 2010 Записа …   Википедия

  • День рождения мира — The Birthday of the World Автор: Урсула Ле Гуин Жанр: социальная фантастика Страна …   Википедия

  • День радости — Альбом «Аквариума» Дата выпуска …   Википедия

  • День Красной армии — День защитника Отечества, 2008 год. Путин В.В. на возложении венка к Могиле Неизвестного солдата. День защитника Отечества  советский по происхождению праздник, отмечаемый 23 февраля в России, Украине, и Белоруссии и Приднестровье. Неофициально… …   Википедия

  • День Советской Армии и Военно-Морского флота — День защитника Отечества, 2008 год. Путин В.В. на возложении венка к Могиле Неизвестного солдата. День защитника Отечества  советский по происхождению праздник, отмечаемый 23 февраля в России, Украине, и Белоруссии и Приднестровье. Неофициально… …   Википедия

  • День защитника отечества — День защитника Отечества, 2008 год. Путин В.В. на возложении венка к Могиле Неизвестного солдата. День защитника Отечества  советский по происхождению праздник, отмечаемый 23 февраля в России, Украине, и Белоруссии и Приднестровье. Неофициально… …   Википедия

  • День защитников Отечества — День защитника Отечества, 2008 год. Путин В.В. на возложении венка к Могиле Неизвестного солдата. День защитника Отечества  советский по происхождению праздник, отмечаемый 23 февраля в России, Украине, и Белоруссии и Приднестровье. Неофициально… …   Википедия

  • День советской армии — День защитника Отечества, 2008 год. Путин В.В. на возложении венка к Могиле Неизвестного солдата. День защитника Отечества  советский по происхождению праздник, отмечаемый 23 февраля в России, Украине, и Белоруссии и Приднестровье. Неофициально… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»